Надмірна материнська любов | Психология

Надмірна материнська любов

Тема недостатньої материнської любові добре досліджена і розкрита. Про покинутих малюків мало не щодня ми чуємо з екранів телевізорів, читаємо в газетах, спостерігаємо в телемелодрамах.

Напередодні прекрасного свята Матері, яке святкуємо у другу неділю травня, хочу звернути увагу громадськості на іншу драму. Вона не така яскрава і тому менш помітна, але є набагато складнішою. Це – інший бік материнської любові. Тема надмірної материнської любові має глобальний характер. Вона притаманна кожному народу і породжує для людства багато негараздів: від дрібних сімейних непорозумінь та подружніх розлучень аж до складних соціальних проблем і навіть воєн. Ця тема незвична і тому може викликати в читача бурю суперечливих думок. Зрештою, проаналізувавши, ви самі знайдете багато підтверджень цьому. Ці роздуми допоможуть вам змінити ваше світобачення, ваше життя і життя ваших дітей на краще.

Материнське почуття прокидається вже в період вагітності. Поява на світ малюка, годування грудьми, щастя від того, що ти турбуєшся і любиш беззахисну істоту, створює неповторний комплекс материнських почуттів та емоцій. Так народжується свята материнська любов, про яку прийнято говорити лише високим стилем. І ось уже материнство стає головним в житті жінки. З дитинства суспільство нав’язує, що вона обов’язково має стати матір’ю. Але ніхто молодій жінці не підкаже, що вона приходить в життя насамперед, щоб любити. Любити себе, людей, чоловіків, Землю, життя. А материнство, якщо вона захоче, стане наслідком цієї любові. Саме наслідком, а не головною метою життя!

Що означає надмірна материнська любов? Це коли любов до дітей стає сильнішою від любові до чоловіка, коли дітей ставлять на верхню ступінь в системі цінностей жінки, а батько і часто сама мати, відкидається на задній план. Існують певні показники надмірного материнського почуття. По-перше, це – хвороби і складна доля дітей. По-друге, це – недостатня реалізація чоловіка, його хвороби і дуже часто алкоголізм. По-третє, це наявність величезних проблем у сімейних стосунках як у системі чоловік-дружина, так і в системі батьки-діти. Це те, що на поверхні. А в цілому, як наслідок – величезна численність нереалізованих чоловіків та жінок. Почуття матері не завжди можна назвати любов’ю. Тому правильніше називати материнським почуттям. Причини виникнення цього руйнівного почуття:

1. Найважливіша причина – жінка не усвідомлює сенсу свого життя і в результаті порушується її система цінностей.
2. Успадкуваннях подібних проблем від батьків та прабатьків.
3. Моральні настанови та традиції сучасного суспільства, які змушують ставити дітей на перше місце в системі цінностей. Цьому сприяють також релігійні вірування.
4. Тваринне почуття самки, яке також притаманне людині, перетворилось у почуття власності. Через те зв’язок мати-дитя може бути надмірно сильним, створює прив’язаність, яку важко розірвати до кінця життя.
5. Почуття жалості. З нього породжується жертовність. Жалістю підмінюється почуття любові. Жаліти значно легше, адже любити означає – сприяти розвитку людині, яку любиш. Але жалість руйнує, принижує, заважає розвиватись тому, кого жаліють. Коли жаліють слабких, хворих, калік, то тим самим закріплюють їх у цьому стані.

Коротко про історію формування надмірного материнського почуття.
Починаючи з 18 століття материнська любов стає обов’язковою нормативною настановою культури.
Створюється ідеальний образ матері, яка знаходить своє щастя лише в дітях. Відбувається серйозна переорієнтація любові жінки тільки на дітей. Це ще більше ускладнює стосунки між статями. Відбулось викривлення системи цінностей. На той час посилена турбота про дітей була потрібна через високу дитячу смертність. Але благими намірами вимощена дорога до пекла. Загальновідомо, що ідея, яка доведена до абсурду, перетворюється у свою протилежність. Адже народження здорових дітей і їх щасливе життя значною мірою залежить від стосунків між батьком та матір’ю, від їх любові, а не від зовнішніх обставин. Любов Пари є найціннішою у Всесвіті. Це – основа життя. Чоловік і жінка є рівновеликими. Люблячі один одного батьки здатні «випромінювати світло і тепло, як сонце», в якому прекрасно почуватимуться діти-планети. Саме на розвиток гармонійних стосунків між чоловіком та жінкою потрібно скеровувати зусилля сучасним державним інституціям. Але державі завжди потрібна жінка в якості інструмента дітонародження.

Сьогодні ми повинні розуміти, що без любові до чоловіка не можливо відбутись справжньому материнству. Саме не розвинута жіночність, недостатня любов до чоловіка, недооцінювання значення Пари, породжує проблеми і материнства, і дитинства. Приклади проблем, яке створює надмірне материнське почуття. Часто в основі нелюбові батька до власних дітей є ревність через надмірна увагу дружини до дітей. Чоловік і сам не усвідомлює своїх почуттів до дитини. Дружина теж не розуміє, ображається і дорікає йому. Тобто перекладає з хворої голови на здорову і закрутилось колесо проблем.

Часто мати через надмірну прив’язаність до дитини, не може об’єктивно оцінити поведінку дитини. Тому негативні вчинки улюбленого чада стають неочікуваними. Під тиском сильного материнського почуття, яке давить, діти стають капризними і агресивними. Часто дитина стає «експериментальним полігоном» педагогічних здібностей матусі. Потрібно пам’ятати, що діти є маленькими вчителями для батьків. Інколи мати прагне через дитину реалізувати свої мрії, що не відбулись. Прикладом є дівчинка, в якої прогресувала хвороба через те, що мати хотіла зробити з неї художницю, хоча вона любила співати. Відчуття безцільності власного життя у матері може спровокувати надмірну увагу до дитини. Тоді вибудовуються стосунки «господар-раб», в яких з дитини формується безініціативна і безпорадна людина. В такому союзі батько стає зайвим у сім’ї. Він бореться з дитиною за вплив на дружину, починає випивати або йде із сім’ї.
Відкинутий з першої позиції в сім’ї, чоловік важко реалізовується в суспільстві, йому все важче розкривати свої таланти, складніше матеріально забезпечувати сім’ю. Тоді дружина стає ведучою і в цій сфері, тим самим ще більше відтісняє чоловіка за простір сім’ї. Приниження батька негативно проявиться в дітях. Біля доні з’являться чоловіки, які принижуватимуть її, а син може в майбутньому стати «підкаблучником». Таким чином, можна сказати, що проблеми дітей, виникають із проблем батьків. Тому мудрі батьки, бажаючи щастя своїм дітям, в першу чергу розвивають, покращують свої міжособистісні стосунки.

Туда Сюда



Оставить комментарий